Перейти до вмісту

Зимне, святогорський монастир

Зимне – село біля Володимира-Волинського, відоме своїм монастирем, який, можливо, найстаріший в Україні.

Деякі дослідники вважають, що ця обитель була заснована князем Володимиром Великим ще наприкінці 10 століття, а на пагорбі, поряд із монастирем (там де нині городище) стояв зимній табір Великого князя, звідти і назва – Зимне. Раніше важалося, що перша письмова згадка про Святогірський Успенський монастир у Зимному датується 1458 роком, але зараз вказують, що вперше обитель згадується у «Києво-Печерському патерику» під 1062 роком.

Навколо монастиря розкинулася широка заболочена заплава річки Луга, сама ж обитель розташована на пагорбі. Високі стіни та наріжні башти роблять монастир ефектною фортецею. Фортифікаційні функції виконує і головний храм монастиря – Успенський собор. Він входить в систему монастирських мурів й відповідну товщину стін. Збудували храм у 1495 році на кошти князів Чарторийських (тоді ці руські князі були ще православними).

В період польського панування в краї Зимненський монастир переживав нелегкі часи й занепадав. У 1682 році ним заволоділи греко-католики, а ще пізніше, у 1724 році, Зимне, разом із монастирем, придбав фанатичний римо-католик, волинський староста Михайло Чацький. В його часи Успенський собор, який мав романо-готичні риси і чотири наріжні бані, набув барокових рис римо-католицького храму з двома банями.

Нового перетворення монастир зазнав вже у 19 столітті, в період російського панування. Його знову перебудували. В часи Другої світової війни в Успенський собор влучило три снаряди, але не розірвалися. Вони і нині стирчать у стінах храму. Вже у 90-ті роки минулого століття монастир віддали вірянам і почалася його реставрація-реконструкція. На думку багатьох фахівців відбудова Успенського собору була зроблена вкрай некваліфіковано і храм набув абсолютно нових псевдоруських (московських) рис.

Зимненський жіночий монастир нині є досить великим комплексом, який включає келійні корпуси, будинок настоятельки, готель для паломників, старовинні мури, наріжні оборонні башти. Крім Успенського собору в монастирі ще є Троїцька церква, збудована в 1465-1475 роках. Вона стоїть поза межами монастирського двору. Наприкінці 19 століття, в комплексі монастирських печер постала підземна церква Варлаама. Вхід до неї та до печер, розташований поряд із Троїцькою церквою на північному схилі за мурами.

Монастир можна обійти навколо з трьох боків, але гарний огляд відкривається лише з північного боку, від болота. На заході його закривають від «чужих» поглядів монастирські городи оточені високим тином, на сході до мурів впритул підходять сільські хати, а на півдні, де розташований головний вхід, набудували якихось високих стін, так що й надбрамна дзвіниця, перебудована в імперському шатровому (або єпархіальному) стилі, опинилася за муром і функції брами більше не виконує. Вхід розташований у зовнішній стіні ліворуч, відразу за будиночком охорони, яка урочисто повідомляє що «фоторепортажі» у монастирі заборонені.

Готелі та котеджі у : Зимне, святогорський монастир

Черговий робот не виявив готелів / котеджів в цьому місці!

Статті : Зимне, святогорський монастир

Черговий робот не виявив статті про це місце!