Урич

Місто-фортеця Тустань – давньоруський наскельний оборонний комплекс, який виконував функції прикордонної фортеці і митного пункту (назва інтерпретують як наказ подорожньому: «Ту стань!»). Також відомий як «Скеля Довбуша». Перші укріплення на скелі Камінь в р-ні нинішнього села Урич були зведені білими хорватами в IX ст. Дерев’яні конструкції вписали прямо в скельний масив (збереглися пази і вирубки в скелі, за якими проведена реконструкція). Фортеця Тустань була важливим опорному пункту Київської Русі, потім Галицько-Волинського князівства. У 1241 р її зруйнували орди хана Батия, а у 1340 р захопив і заново відбудував польський король Казимир Великий в якості королівської фортеці. Через неї в Закарпатті та Угорщину експортувалася сіль, яку добували в Дрогобичі та його околицях. Останнім власником в XVI в. був польський магнат Бліцінський, після чого фортеця втратила значення і зникла з літописів. Збереглися залишки кам’яної стіни, печери, ступені, колодязь і дві цистерни для води. У 1994 р створено Державний історико-культурний заповідник «Тустань», діє музей.

Дерев’яна церква Св. Миколая в Уричі побудована в 1911 р на місці старого ветхого храму. Новий храм звели за проектом арх. В. Нагірного, застосувавши типове конструктивне рішення: на кам’яному фундаменті встановлено ?? хрещатий в плані одноверхий зруб. Церковний купол і даху прибудов покрили бляхою. У 1914 р був встановлений різьблений іконостас. Сьогодні Миколаївська церква, повністю прихована під бляшаним панциром, вимагає серйозної реставрації.