Перейти до вмісту

Миколаїв

Миколаїв - місто кораблів на узбережжі Бузького лиману при впаданні р. Інгул.

Загальна інформація.

Миколаїв.

З трьох сторін омивається водами Інгулу і Південного Бугу, він з висоти пташиного польоту схожий на розкриту долоню, звернену до сонця. Флотське і корабельне місто, улюблене дітище князя Потьомкіна-Таврійського, закладене їм в 1789 р. в прекрасному місці, на диво мальовничому півострові при злитті Інгулу і Південного Бугу, він міг би з часом стати “південною столицею” Росії, ополонку нарешті вікно до чорноморського простору, в Середземномор’ї. Однак історія розпорядилася інакше. Миколаєву довелось стати містом-верф’ю, колискою Чорноморського флоту, містом-майстровим, одним із центрів кораблебудування Росії, а потім і Радянського Союзу. Така специфіка наклала відбиток на долю, характер і навіть зовнішній вигляд Миколаєва. Проте, місто росло, розвивалося, жило своїм життям. Сьогодні це великий обласний центр України з півмільйонним населенням, відомими у всьому світі промисловими гігантами, розвиненою соціальною сферою, це широкі, озеленені проспекти, це повний чарівності центр, це красені Південний Буг і Інгул.

Це древня земля, благодатний південь України. Тут спекотний степ зустрічається з блакитними валами Чорного моря, терпкі запахи степових трав змішуються з солоним вітром морських просторів. Причорноморська земля пам’ятає скіфів, древніх греків, слов’янські племена, ногайські орди, вільних запорізьких козаків …

До цього дня літні зливи вимивають з тутешньої землі уламки грецьких амфор, почорнілі монетки, глиняні турецькі і козацькі люльки, інші релікти старовини, які допомагають крок за кроком відтворювати історію Ніколаева. Но інтенсивне заселення Миколаївського півострова почалося в останній чверті ХVІІІ століття вже після звільнення Північного Причорномор’я від турецьких завойовників і виходу Російської держави до Чорного моря. Росії потрібен був свій флот. До того, як наше місто отримало офіційний статус, він іменувався досить скромно – верф на Інгулі. Місце це було в гирлі річки Інгул, при впаданні його в Бузький лиман. Днем заснування Нової Верфі, надалі стала Миколаєвом, вважається 27 квітня 1789р. Цим числом датовано розпорядження Потьомкіна Фалєєву “Завести верф на Інгулі”.

Ім’я своє вона отримала через рік, після переможного штурму Очакова російськими військами під командуванням О. В. Суворова. Очаків був здобутий у грудні 1788р. , в день Святого Миколая, заступника моряків. У його честь і назвали нове місто. З ім’ям Святого Миколи, одного з найбільш шанованих святих на Україні і в Росії, пов’язані і перша церква, побудована в місті в 1790 році, і перший корабель. 46-гарматний фрегат “Святий Миколай” був спущений на воду в серпні того ж року, а вже в липні 1791 року біля мису Калиакрия він отримав своє перше бойове хрещення.

Суднобудуванню і флоту повністю підпорядковувалося життя міста. Майже сто років тут дислокувався штаб Чорноморського флоту. З Миколаєвом пов’язані імена видатних флотоводців Ф. Ф. Ушакова, Нахімова, В. А. Корнілова, А.С.Грейга, Ф.Ф.Беллінсгаузен, М.Л.Лазарева, Г. І. Бутакова.

Будівництво судів

Кажуть, саме адмірал Ф.Ф.Ушаков передав сюди з Севастополя перші саджанці білої акації і чагарників для прикраси Миколаєва. При губернаторі міста – адмірала А.С.Грейге в місті вперше була зроблена спроба побудувати водопровід, що доставляв воду як в райони, заселені морськими офіцерами, так і в робочу слобідку, почалася прокладка кам’яних тротуарів, озеленення вулиць.

 

Місто росло, розвивалося, жило своїм життям. Створений в кінці ХVІІІ ст. план забудови міста швидкими темпами був закріплений на місцевості вже в перше десятиліття його існування і цілком, без змін зберігся до наших днів, представляючи собою унікальний містобудівний пам’ятник епохи класицизму.

Відкриття в 1862 р. в місті комерційного порту стало поштовхом до перетворення Миколаєва у великий торговий порт. Цей факт знайшов своє відображення в гербі міста, який був затверджений в 1883 р. і відновлений в 1997 р. Так, в проекті “Записки про герб військово-портового міста Миколаєва” виконуючого посаду керуючого гербовим відділенням департаменту герольдії Сенату було зазначено: “Так як місто Миколаїв є одним з найголовніших портів Південної Росії, то залишаючи митру і посох я думаю зобразити в гербі цього міста і корабель “. Вже в кінці ХІХ ст. Миколаївський порт посідав третє місце після Петербурга й Одеси за обсягами торгівлі з закордоном, а за експортом зерна, постачальниками якого були степові губернії, – перше місце в країні. Сам же Миколаїв стає великим промисловим центром на півдні України.

Морські збори в Спаську, колишній палац Г.А.Потемкина, 1789-90 рр.

Йшли роки, вітрильний флот застарівав, йому на зміну прийшли суду з паровими двигунами. У Миколаєві стали будуватися нові верфі, зводилися промислові підприємства.

Бурі історії не щадили Миколаїв. У жовтневі дні 1917 року його називали “червоним Пітером України”. У 1918 р. місто вперше пережило окупацію іноземними військами. У 1920 році тут остаточно затвердилася Радянська влада. Під час Другої світової війни 1789-90 рр.

Миколаїв майже три роки був окупований гітлерівськими загарбниками. Але жоден корабель, завдяки діям підпільників, диверсійних і розвідувальних груп, не з’їхав за цей час з миколаївських стапелів. А при звільненні Миколаєва від окупантів в березні 1944 р. немеркнучий подвиг здійснили 68 моряків-десантників під командуванням К.Ф. Ольшанського. Це був єдиний випадок в історії Великої Вітчизняної війни, коли всі учасники однієї бойової операції були удостоєні звання Герою Радянського Союзу, більшість – посмертно.

З Миколаєвом пов’язані імена багатьох видатних людей, що знайшло своє відображення в пам’ятниках міста, назвах його вулиць, площ та скверів. Тут служили і працювали адмірали А.С. Грейг та М.П.Лазарєв, першовідкривач Антарктиди Ф.Ф.Беллінсгаузен і творець тактики броненосного флоту адмірал Г.І. Бутаков, герої оборони Севастополя часів Кримської війни адмірали П.С.Нахимов і В.А.Корнилов, укладачі “Атласу Чорного моря” брати М.П. і Є.П. Манганарі і автор 4-томного видання “Сказання про російській землі” генерал-майор О. Д. Нечволодов, член-кореспондент Петербурзької Академії наук, перший директор першої на Півдні України Миколаївської обсерваторії К.Х.Кнорре і творець першої в світі морський газотурбінної установки С.Д.Колосов. Саме в Миколаєві В.І.Даль, перебуваючи на військовій службі, приступив до створення “Тлумачного словника живої великоросійської мови”.

Тут, в Миколаєві, закінчив свою капітальну наукову працю основоположник російської епідеміології, член 12 західноєвропейських академій і наукових товариств Д.С.Самойлович (Сущинський), а професор М.Г.Ліванов створив в Богоявленське (нині Корабельний район міста) в 1790 р. першу в країні школу практичного землеробства. Миколаїв дав перший досвід політичної боротьби Л.Д. Троцькому (Бронштейну). У місті бували П.І.Сумароков, О.С.Пушкін, А.М.Горький, В. В.Маяковський, Н.А.Римській – Корсаков, тут виступали М.С.Щепкін, уродженці Миколаївщини – корифеї українського театру Н.К.Садовській, П.К.Саксаганський, М.Л.Кропивницький. Перша книга з історії українського народу на рідній мові – “Історія України-Руси” – також була написана в Миколаєві. Її автор – М.М.Аркас. Родом з Миколаєва Народний художник СРСР Божій М.М., видатний астроном, академік Ф.О.Бредіхін, дослідник Арктики Г.Л.Брусілов, відомий вчений в галузі залізничного транспорту, академік В.М.Образцов, талановитий флотоводець, океанограф, полярний дослідник і винахідник С.О.Макарів.

Місто, яке присвятило своє життя суднобудуванню, не може не бути романтиком. Тому не дивно, що перший великий морський перехід був здійснений миколаївцями ще в 1848 р. Тоді адміральска яхта “Ореанда” вирушила з міста навколо Європи в Крондштат і, вигравши головний приз парусних гонок, тим же шляхом повернулася назад. На іншій яхті – “Ікар”, сконструйованої і побудованої студентами та співробітниками Миколаївського суднобудівного інституту (тепер Миколаївський державний технічний університет ім. С.О.Макарова), миколаївська команда у складі 7 осіб (капітан – почесний громадянин Миколаєва Б.С.Неміров) вперше на Україні в 1987 році здійснила навколосвітнє плавання. Можливо, “Ікар” був одним з перших миколаївців, кому вдалося прорвати “залізну завісу” секретності і допомогти місту розкритися назустріч великому світу.

 

Завдяки щоденній праці, таланту, інтелекту і терпінню не одного покоління миколаївців, місто за короткий для історії період перетворилося з маленької суднобудівної верфі в крупний промисловий, діловий, політичний і культурний центр Півдня України. З часу “Святого Миколая” на суднобудівних заводах міста, а їх сьогодні три, побудовано понад дві тисячі кораблів і суден, серед яких фрегати, броненосці, міноносці, підводні човни і т.п. Миколаїв – один з двох міст у світі, де будувалися важкі авіаносні кораблі. Місто наполегливо шукає шляхи виживання і відродження на шляхах розвитку місцевого самоврядування. Населення Миколаєва починає усвідомлювати себе міською громадою. Миколаївці відродили історичний герб і прапор міста, розроблений Статут міста, затверджується муніципальне мислення. Нову ціну знаходить міська земля, а в місті розвивається підприємництво.

Миколаїв відкритий світу для партнерства і співпраці і вірить у свою щасливу зірку – малу планету (8141) Nikolaev = 1982 SO4, яка була відкрита Кримською астрофізичною обсерваторією і названа в його честь.

 

Туристичні об'єкти: Миколаїв
  • Штаб флоту (Музей суднобудування)
    музей, 1794 р.
    Close
    Штаб флоту (Музей суднобудування)
    музей, 1794 р.

    Будівля штабу Чорноморського флоту в Миколаєві збудовано в 1794 р. в стилі російського класицизму за проектом арх. І. Нейолова. Деякий час тут розміщувалася резиденція головного командувача ЧФ. З 1978 р. приміщення займає Музей суднобудування та флоту. Експозиція демонструє розвиток кораблебудування в Північному Причорномор’ї від найдавніших часів до сучасності – більше 100 моделей кораблів XVIII-XX ст. Зокрема, представлені моделі першого корабля Миколаївської судноверфі – 44-гарматного фрегата “Святий Миколай”, легендарного 20-гарматного брига “Меркурій”, бунтівного броненосця “Потьомкін”, авіаносного крейсера “Київ”, науково-дослідного судна “Академік Сергій Корольов” та ін. Також представлені фрагменти старовинних суден, навігаційні прилади, рідкісні карти і документи. Один з найцікавіших експонатів – діорама “Будівництво перших вітрильних кораблів на миколаївському Адміралтействі”. Перед будівлею – Алея флотоводців (бюсти Ф. Ушакова, М. Лазарєва, Ф. Беллінсгаузена, П. Нахімова та ін.).

  • Собор Касперівської Божої Матері
    культова споруда, 1872-1915 рр.
    Close
    Собор Касперівської Божої Матері
    культова споруда, 1872-1915 рр.

    Кафедральний собор Касперівської ікони Божої Матері відрізняється давньоруськими архітектурними формами (арх. Ф. Еппінгер), через суперечки про яких будівництво затяглося на три десятиліття. Головна святиня, в честь якої названий храм, була найбільш шанованою жителями Таврійської губернії іконою під час Кримської війни. У радянські часи будинок служив клубом Заводу ім. 61 комунара. Повернуто віруючим в 1992 р., проведена реконструкція.

  • Флотський бульвар
    історична територія
    Close
    Флотський бульвар
    історична територія

    Флотський бульвар в Миколаєві – тіниста пішохідна набережна над р. Інгул, що віддалено нагадує Приморський бульвар в Одесі. З неї відкривається вид на річку, мости і парк “Перемога” на протилежному березі. На честь заснування міста встановлено пам’ятний знак – старовинна гармата. У 2002 р. поруч встановлено пам’ятник сподвижникові князя Г. Потьомкіна полковнику М. Фалєєву, який керував будівництвом міста і верфі. З протилежного боку Флотського бульвару – пам’ятник адміралу С. Макарову (1976 р.), відомому вченому і флотоводцю.

  • музей Верещагіна
    музей, 1914 р.
    Close
    музей Верещагіна
    музей, 1914 р.

    Миколаївський обласний художній музей ім. Верещагіна представляє понад 9 тис. Творів образотворчого мистецтва. Основу колекції склали 148 картин видатного художника-баталіста В. Верещагіна, з ініціативи якого в Миколаєві було створено товариства любителів витончених мистецтв. Найяскравіші його роботи відображають хід бойових дій різних воєн, але найбільшу популярність здобула картина “Апофеоз війни” – протест Верещагіна проти всіх воєн. Центральне місце в експозиції залу Верещагіна займає “Гімалайська трилогія” (1880-ті рр.), Що належить індійській серії робіт художника. На полотні “Забутий солдат” художник зображує убитого і забутого в горах англійської піхотинця. Широко відома серія “Лист до матері” (1901 р.), три картини з яких знаходяться в експозиції залу. В експозиції – особисті речі художника, обстановка його майстерні. Також представлені роботи В. Тропініна, О. Венеціанова, К. Брюллова, В. Сєрова та ін. Музей Верещагіна розташований в одному з кращих будівель міста, яке є пам’яткою архітектури другої половини ХІХ ст.

  • Собор Різдва Богородиці
    культова споруда, 1800 р.
    Close
    Собор Різдва Богородиці
    культова споруда, 1800 р.

    Собор Різдва Богородиці – найстаріший збережений храм Миколаєва. Побудований в 1800 р. на пожертвування миколаївських купців, тому його називали Старокупецькою церквою. Будівля в стилі класицизму висотою 38 м. має потужні стіни з тесаного каменю-ракушняку. Пізніше були прибудовані два бокові вівтарі, храм став міським єпархіальним собором. У 1876 р. була побудована дзвіниця, на ній встановлений величезний дзвін вагою понад 8 т. Собор був закритий в 1938 р., в будівлі розміщувався гарнізонний будинок офіцерів. З 1992 р. собор Різдва Богородиці знову діє. Встановлено новий іконостас, що має первинний вигляд.

  • Храм Всіх Святих
    культова споруда, 1807 р.
    Close
    Храм Всіх Святих
    культова споруда, 1807 р.

    Церква Всіх Святих – один з найстаріших храмів міста Миколаєва. У склепі церкви похований містобудівник і засновник миколаївської верфі М. Фалєєв. Поруч, на Старому кладовищі, знаходиться склеп засновника Харківського університету В. Каразіна.

  • Адміралтейство
    пам'ятник архітектури, 1788-1951 рр.
    Close
    Адміралтейство
    пам'ятник архітектури, 1788-1951 рр.

    Комплекс будівель морського відомства (адміралтейства) в Миколаєві почали створювати в 1788 р. при закладці миколаївської верфі. Відповідно до вказівки Катеринославського генерал-губернатора Г. Потьомкіна, комплекс мав замкнуту структуру і представляв собою невелику фортецю. Після реконструкції, проведеної в 1840-х рр. за наказом віце-адмірала М. Лазарева, адміралтейство включало корабельну верф з кам’яною огорожею і головними воротами, ливарний і канатний заводи, різні майстерні, триповерхові казарми в стилі класицизму, а також будівля чоловічої гімназії, в якому зараз знаходиться Миколаївський будівельний коледж. Більшість оригінальних будівель миколаївського адміралтейства було зруйновано під час Другої світової війни. Зараз під адміралтейством розуміють головну адміністративну будівлю Суднобудівного заводу ім. 61 комунара (1951 р.), яке відрізняється високим шпилем. Воно відіграє значну містобудівну роль, замикаючи широку і добре озеленену Садову вулицю, служить композиційним центром площі, яка склалася на її перетині з Адміральською вулицею. Від старих будівель залишилися лише фундаменти і головні ворота праворуч від будинку зі шпилем. Перед входом встановлено пам’ятник засновнику Миколаєва та адміралтейства князю Г. Потьомкіну.

  • Костел Св. Иосипа
    культова споруда, 1886 р.
    Close
    Костел Св. Иосипа
    культова споруда, 1886 р.

    Католицький храм Св. Йосипа споруджений на кошти парафіян-католиків в 1896 р. за проектом арх. В. Домбровського. У 1934 р. закритий більшовиками. У сусідній будівлі на території розміщений краєзнавчий музей – один з перших музеїв давнину на території кол. Російської імперії (заснований в 1803 р., зібрано понад 160 тис. Експонатів: предмети античності з Ольвії, інструменти Київської Русі, зброя козацтва та ін.). З 1992 р. в костелі відновлені богослужіння. В останні роки встановлено орган, проходять концерти органної музики. На подвір’ї – колекція кам’яних баб.

  • Каплиця Св. Миколая
    культова споруда, 2005 р.
    Close
    Каплиця Св. Миколая
    культова споруда, 2005 р.

    Каплиця Святого Миколая закладена в 2004 р. на пл. Леніна в Миколаєві. До революції поруч з цим місцем, на перетині вулиць Адміральської і Радянської, знаходився головний храм Миколаєва – величний Адміралтейський собор. Храм Св. Миколая спроектував арх. А. Доморацький. Висота від підстави до хреста – 16 метрів.

  • Миколаївська обсерваторія
    пам'ятник архітектури, 1821-27 рр.
    Close
    Миколаївська обсерваторія
    пам'ятник архітектури, 1821-27 рр.

    Миколаївська обсерваторія – історична наукова установа, найстаріша обсерваторія на території України. Заснована адміралом А. Грейгом, який в 1821 р. служив миколаївським губернатором. Обсерваторія забезпечувала Чорноморський флот навігаційною інформацією і приладами, навчала штурманів. Має свій меридіан в міжнародних астрономічних атласах. Побудоване майже два століття тому задні обсерваторії збереглося до нинішнього часу в незмінному вигляді. У Круглому залі Головної будівлі і двох астрономічних павільйонах розміщена експозиція музею обсерваторії. У музеї зберігається унікальна колекція астрономічних приладів, колекція астрономічних годин, старовинні книги, фотографії, картини, карти. Гордістю миколаївських астрономів є старовинний телескоп “Меридіан коло Репсольда”, побудований в 1834 році в Німеччині. Його використовували аж до 2000 р., поки не з’явилися сучасні телескопи з комп’ютерним управлінням.

Тури до: Миколаїв

Черговий робот не виявив турів у це місто!

Статті : Миколаїв

Черговий робот не виявив статті про це місце!