Перейти до вмісту

Луцьк

Місто Луцьк - обласний центр Волинської області, яка знаходиться на крайньому північному заході України. Через місто протікає річка Стир. Населення міста Луцька - понад 208 тисяч жителів. Площа міста - 42 кв. км. З заходу на схід, з півночі на південь місто розкинулося відповідно на 10 і 15 км.

Загальна інформація.

Перша літописна згадка про Луцьк (розташованому в закруті річки міста, від якої відбулася його назва), датоване 1085 р. дозволяє стверджувати, що вже тоді він мав зміцнення і був досить великим ремісничо-торговим центром Київської Русі. Після приєднання Волині в середині XIV ст. до Великого Литовського князівства Луцьк стає південною резиденцією його володарів і останньою столицею Галицько-Волинського князівства. За пропозицією імператора Священної Римської імперії Сигізмунда в 1429 р. Луцьк став місцем проведення грандіозного за масштабами з’їзду монархів європейських держав, що зібрав 15 тис. чоловік. Вони обговорювали питання захисту Європи від наступу зароджуємої Османської імперії і про об’єднання західної (католицької) та східної (православної) церков. XV-XVI ст. ознаменувалися продовженням боротьби за контроль над містом між польськими та литовськими феодалами і жахливими спустошуючими набігами татар в 1453, 1500 і 1502 рр. У XIV-XVIII ст. формується архітектурний ансамбль Луцька, з численними вадами і трансформаціями дійшовших до наших днів. Збережені архітектурні споруди столиці Волині в 1985 р. об’єднані в історико-культурний заповідник «Старий Луцьк».

Домінантою ансамблю є найстаріший пам’ятник фортифікаційної архітектури Луцька – Верхній замок (Любарт), закладений ще останнім князем Галицько-Волинської землі Любартом у 1340-1384 рр., який разом з синами похований в його підземеллі. Збереглися три значні вежі замку: В’їзна (Любарта), Стирова (Свидригайла) та Владича, з’єднані між собою високими 10-метровими стінами, загальною довжиною 230 м. Між В’їзною і Стировою вежами на місці княжого палацу розташований т.зв. «Шляхетський» будинок (1789р.), в якому розмістилася експозиція картинної галереї. У вежі Владича знаходиться музей дзвонів, під В’їзною – виставка будівельної кераміки, а через вузькі бійниці стін, якщо пощастить, можна спостерігати картинки, що асоціюються з середньовіччям.

На сході до Верхнього замку примикав вчетверо більший Окольний замок, де розташовувалися князівські і шляхетські двори. Тут після Брестської унії 1596 р. заснували свої монастирі представники орденів єзуїтів, бригіток і шаріток. Ансамбль споруд єзуїтського монастиря з колегіумом і величним костелом Св. Петра і Павла створювався в 1606-1639 рр. за проектом італійського архітектора Д. Бріано. При монастирі було найвідоміший в місті вищий навчальний заклад, багата бібліотека старовинних книг і студентський театр. Костел з кінця XVIII ст. отримав статус кафедрального, після Великої Вітчизняної війни був перетворений на склад, а потім, після реставрації (1970-1973 рр.), – в музей атеїзму і тільки в 1992 р. був повернутий католикам і знову придбав боговгодно інтер’єр. Поруч з костелом розташований кам’яний будинок (XVIII-XIX ст.), Де в 1890-1891 рр. проживала родина Косачів, найбільш відомої представниці якої – письменниці Лесі Українці – на Театральній площі міста встановлено зворушливо-ліричний пам’ятник (1977 р., скульптори А. Німенко, Н. Обезюк).

Монастир бригіток з’явився на місці палацу Радзивіллів в 1624 р. і проіснував до 1845 р. Тоді, послуживши причиною загальноміської пожежі, він був скасований, а в його приміщеннях обладнали окружну в’язницю. Комплекс монастиря шаріток поступово створювався в XV-XVIII ст. з будівель (палацу єпископа, шпиталю, канцелярії та латинської школи) старої католицької кафедри Святої Трійці. В кінці XVIII ст. тут формувалася Академія наук, а в XIX – госпіталь, опікуваний сестрами милосердя – Шарітка. З восьми веж Окольного замку збереглася лише одна – князів Чарторийських і фрагменти стін (XV ст.). Між замковим ровом і рікою розташовувалися торгово-ремісничі квартали, власне формувавші місто, який був юридично відділений від замку -мав свій уряд (магістрат). Тут розташовувався старійший в Луцьку Домініканський монастир, від якого збереглася одна з пізніших будівель (1752 р.). У розташованому по сусідству районі, на польський манер називався «Жидовщиной», проживали євреї, яких разом з караїмами для розвитку ремесел і торгівлі запросив до міста ще князь Вітольд (1387-1430 рр.). Тут збереглася головна луцька синагога (1629 р.) оборонного типу, з добудованою до молитовного залу вежею, завдяки якій її іноді називають «Малою фортецею».

На території старого міста до наших днів дійшли окремі споруди монастирів василіан (1б47 р.) і тринітаріїв (1729 р.). На тлі католицького архітектурного засилля в старому місті, де навіть клеймо на бордюрному придорожньому камені нагадує про багатовікове польському пануванні, майже по-сирітськи виглядають не раз перебудовані православні Свято-Покровська (XV ст.) і Свято-Хрестовоздвиженська (XVII-XIX ст.) церкви, розташовані на його околиці. Головний Луцький православний храм – кафедральний Свято-Троїцький собор був в 1877-1879 рр. трансформований з костелу монастиря бернардинів (1752 р.), скасованого в 1853 р. Одним з найбільш ефектних культових споруд сучасного Луцька є неоготична лютеранська кірха, своїм стрімким шпилем немов пронизує небо. Вона побудована в 1906-1907 рр. церковною громадою німецьких колоністів, а нині її відреставрували і використовують євангельські християни-баптисти. Згодом центр міста перемістився на північ, де проходить центральна магістраль Луцька – проспект Волі. Тут превалює типово радянська забудова, в якій стандартні для того часу житлові будівлі розбавляються помпезно-офіційними, як, наприклад, головний корпус Волинського університету з пам’ятником Т. Шевченка перед ним.

В останні роки Луцьк перетворився на справжнє європейське місто. Просторі вулиці і акуратні будинки, зелені парки і барвисті квітники надають місту мальовничий казковий вигляд. Сучасний центр міста складають будови XIX – XX ст. Найстаріша частина (по вул. Кривий Вал) почала заселятися ще за часів правління князя Свидригайла Ольгердовича, тобто в XV столітті. Головна пішохідна артерія міста – вул. Лесі Українки, пам’ятник архітектури кінця XIX – початку ХХ століть. Деякі будівлі, за традицією того часу, прикрашені мереживом балконних решіток і дахів над входами. На сьогодні реконструкція повертає будівлям їх первинну красу. Вулиці Лесі Українки, Болгдана Хмельницького, проспект Свободи перетворилися на справжні перлини архітектурного мистецтва. Можливо, саме тому центр міста – улюблене місце відпочинку жителів міста.

 

Туристичні об'єкти: Луцьк
  • Луцький замок
    фортифікаційна споруда, XIII-XIV ст.
    Close
    Луцький замок
    фортифікаційна споруда, XIII-XIV ст.

    Луцький замок князя Любарта – одна з найпотужніших фортець Волині, візитна картка Луцька. Верхній замок існував на вершині пагорба ще за часів Рюриковичів. У нинішньому вигляді типового європейського середньовічного феодального замку споруджено в 1340-85 рр. литовсько-руським князем Любартом. Став резиденцією волинських князів, а на деякий час – і столицею Галицько-Волинської держави. Укріплений в 1430-1542 рр. за часів правління князя Свидригайла. Комплекс Луцького замку включає В’їзну, Стирова і Владича вежі, оточені стінами. Усередині знаходяться шляхетський і єпископський житлові будинки. Збереглися фундаменти і підземелля собору Іоанна Богослова XII ст., В якому був похований князь Любарт і багато інших волинських правителів. На території Луцького замку відкрито кілька музеїв: живопису, дзвонів, будівельної кераміки, друкарства, зброї. Замок постійно реставрується, на території ведуться археологічні дослідження.

  • Музей волинської ікони
    музей, 1993 р.
    Close
    Музей волинської ікони
    музей, 1993 р.

    Музей представляє регіональну школу волинського іконопису. Створення колекції пов’язане з іменем мистецтвознавця П. Жолтовського, який очолював наукові експедиції Волинського краєзнавчого музею 1980-х рр. по вивченню і збору історичного і культурного матеріалу в храмах Волині. В експозиції представлено понад 1,5 тис. творів сакрального мистецтва, серед яких близько 600 ікон волинської художньої школи XVI-XVIII ст., твори металопластики, декоративної різьби і скульптури. Один з найцінніших експонатів – візантійська ікона Холмської Божої Матері (XI-XII ст.). За легендою, написана в Єрусалимі апостолом-євангелістом Лукою. Була родовою святинею князя Данила Галицького.

  • Троїцький собор
    культова споруда, 1752-1755рр.
    Close
    Троїцький собор
    культова споруда, 1752-1755рр.

    Свято-Троїцький кафедральний собор був побудований в XVIII в. як костел монастиря бернардинів у новій частині міста, яка зараз є адміністративним центром Луцька. Проект розробив арх. П. Гіжицький. Спочатку храм носив архітектурні риси рококо, однак після ліквідації ордену бернардинів і передачі храму православної церкви будівля була повністю перебудована в стилі пізнього бароко. До нашого часу збереглося внутрішнє оздоблення XIX в. з двоярусним різьбленим і позолоченим іконостасом, виготовленим українськими майстрами.

  • Петропавлівський костел
    культова споруда, 1616-1640 рр.
    Close
    Петропавлівський костел
    культова споруда, 1616-1640 рр.

    Кафедральний костел Св. Петра і Павла в Луцьку – один з найцінніших архітектурних пам’яток міста, що входить в число найбільш значних католицьких святинь Волині. Побудований в XVII ст. одночасно з монастирем єзуїтів за проектом арх. Д. Бріано і Б. Моллі. Що знаходиться поруч дзвіниця збереглася з XVI ст., Коли в Луцьку було засновано католицьке єпископство і з’явився перший латинський собор, що не зберігся до наших днів. Інтер’єр пишно декорований ліпленням, скульптурою, пілястрами, а також розписами роботи багатьох художників: М. Климковича, П. Вишинського, Т. Коніч (Кунце), Й. Прехтля, К. Вільянов, Ф. Смуглевіч, В. Герсона і ін. При монастирі в XVII-XVIII ст. діяла найбільша на Волині релігійна школа. Зараз в будівлях єзуїтського монастиря розміщується технікум харчових технологій. Петропавлівський костел є кафедральним собором Луцької дієцезії РКЦ. Під будівлею є трирівневі підземелля (вхід з правого боку собору, екскурсії тимчасово не проводяться).

  • Лютеранська кірха
    культова споруда, 1905-1907 рр.
    Close
    Лютеранська кірха
    культова споруда, 1905-1907 рр.

    Лютеранська церква побудована на місці згорілого кармелітського костелу в 1905-1907 рр. як протестантський храм німецьких колоністів, що переселилися до Луцька в кін. XIX ст. Кірху в неоготичному стилі побудував арх. Х. Бойтельспахер на кошти німецької громади. Після Другої світової войні потерпілий храм був перебудований для потреб міського архіву. У 1991 р. почалася реставрація, і з 1994 р. тут проводить богослужіння баптистська церква “Дім Євангелія”. При ній відкрита недільна школа.

  • Покровска церква
    культова споруда, ХІІІ-ХІV ст.
    Close
    Покровска церква
    культова споруда, ХІІІ-ХІV ст.

    Покровська церква – найстаріший діючий православний храм Луцька, який, крім того, ніколи не припиняв своєї діяльності. Ймовірно, храм заснований був ще в XIII ст. онуками київського князя Володимира Великого. Відновлено на давньоруських фундаментах в ХV-XVI ст., За часів правління великого князя литовського Вітовта. Після 1625 р. церкву розібрали і побудували на її місці новий кам’яний Покровський храм, який потім ще неодноразово реконструювався аж до кін. XIX ст. В останні роки були відреставровані настінні розписи та іконостас. Головна реліквія – ікона Волинської Богоматері, шедевр українського живопису XIII-XIV ст.

  • Хрестовоздвиженська церква
    культова споруда, 1619-34 рр.
    Close
    Хрестовоздвиженська церква
    культова споруда, 1619-34 рр.

    У XVII ст. Хрестовоздвиженська церква входила в комплекс споруд Хрестовоздвиженського братства, що включав монастир, лікарню і школу. Луцьке братство було засновано групою волинських шляхтичів, серед яких – прославлена українська меценатка Гальшка Гулевичівна, фундаторка Київського братства. Побудована на пожертвування меценатки Хрестовоздвиженська церква має яскраво виражений оборонний характер. У нинішньому вигляді храм відбудований після пожежі 1888 р. Під вівтарем церкви збереглися крипти, в яких ховали братчиків, відомих шляхтичів, громадських, культурних і державних діячів. Тут поховані Данило Братковський, Галшка Гулевичівна, Лаврентій Древинський. Підземелля відкрити для відвідування. У приміщенні монастиря відкрито музей історії Луцького братства.

  • Будинок скульптора
    пам'ятник архітектури, 1979 р.
    Close
    Будинок скульптора
    пам'ятник архітектури, 1979 р.

    Луцький “будинок з химерами” – найяскравіший житловий будинок в місті. Належить сучасному скульптору Н. Голованю. Побудований на березі р. Стир за проектом арх. Р. Метельницького будинок-майстерня прикрашений безліччю кам’яних скульптур в різних стилях, що створює враження повної еклектики. Тут можна зустріти фігури казкових героїв і міфічних істот поруч зі скульптурами святих. Якщо господар в будинку, він може провести екскурсію з оглядом інтер’єрів, оформлених скульптурами з античними мотивами.

  • Будинок Косачів
    музей, 2007 р.
    Close
    Будинок Косачів
    музей, 2007 р.

    Будинок XIX ст. в центрі Луцька, поруч із замком Любарта, в якому в 1890-1891 рр. жила літературна родина Косачів. Це був останній період перебування в місті Л. Українки, яка на той час була вже важко хвора. Службова квартира П. Косача (батька Лесі) розташовувалася на другому поверсі. У 2007 році тут відкрито музей “Лесина вітальня”. Тут же розташований офіс Історико-культурного заповідника “Старе місто”. Потрапити в музей можна за попереднім погодженням з адміністрацією.

  • Вежа Чарторийських (Окольний замок)
    фортифікаційна споруда, XIV-XV ст.
    Close
    Вежа Чарторийських (Окольний замок)
    фортифікаційна споруда, XIV-XV ст.

    Оборонна вежа Чарторийських і фрагмент кріпосної стіни є залишками укріплень Окольного замку, який в середні віки посилював Верхній замок з півдня і заходу. З східної, південної і західної сторін його захищала кам’яна стіна з чотирма вежами. В’їзд на територію здійснювався за допомогою моста, перекинутого через рів, який наповнювався водою (проходив вздовж нинішньої вул. Драгоманова). У XVIII-XIX ст. зміцнення поступово розібрали, рови засипали. Збереглася тільки одна вежа, названа на честь князів Чарторийських, які володіли Луцьком в XV-XVI ст. Зараз вежа примикає стіною до будівлі монастиря єзуїтів, оглянути її можна тільки з внутрішніх дворів з боку вул. Драгоманова. Також в систему укріплень Окольного замку входила оборонна синагога (вул. Данила Галицького, 33), прозвана “Малим замком”. Споруджена в 1622-1629 рр. З південного заходу до неї примикає квадратна пятиярусна вежа з бійницями. Зараз приміщення займає дитяча спортивна школа “Юний динамівець”.

  • Волинський краєзнавчий музей
    музей, 1929 р.
    Close
    Волинський краєзнавчий музей
    музей, 1929 р.

    Волинський краєзнавчий музей – найбільший і найстаріший з нині діючих музеїв Волині. Заснований в 1929 р. нинішній будівлі в центрі Луцька розміщується з 1985 р. У фондах зберігається понад 140 тис. експонатів, що представляють природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Музей має багату колекцію природних матеріалів, колекції геологічних мінералів, рослин, тварин. Колекція музею складається виключно в експозиції, яка складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок. Експозиція музею розміщена на площі понад 2 тис. кв. м. в 23 стаціонарних і 9 виставкових залах. Побудована за тематичним (відділ природи) і тематично-хронологічним принципами (відділ історії). Філіями та відділами Волинського краєзнавчого музею є Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Художній музей в Луцькому замку, Музей волинської ікони, Музей історії Луцького братства, меморіальний музей В. Липинського. Створюється Музей етнографії та народних промислів Волині.

  • Музей українського війська
    музей, 1999 р.
    Close
    Музей українського війська
    музей, 1999 р.

    Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки створений з ініціативи громадської організації “Джерела”. Музей розташований на території військового містечка в центрі Луцька, в будівлях 1925 р. В експозиції представлено 50 зразків військової техніки і озброєнь. Відкрита постійно діюча виставка “Сторінки військової історії Волинського краю”.

  • Малий замок (Синагога)
    культова споруда, 1622-1629 рр.
    Close
    Малий замок (Синагога)
    культова споруда, 1622-1629 рр.

    Оборонна синагога, прозвана “Малим замком”, входила в систему укріплень Окольного замку древнього Луцька. Синагога споруджена в 1622-1629 рр. З південного заходу до неї примикає квадратна п’ятиярусна вежа з бійницями. Зараз приміщення займає дитяча спортивна школа “Юний динамівець”.

Готелі та котеджі у : Луцьк

Черговий робот не виявив готелів / котеджів в цьому місці!