Перейти до вмісту

Кваси

Село Кваси знаходиться в Рахівському районі, Закарпатської області, України. Розташоване в долині річки Чорна Тиса, на висоті 560 м. Над рівнем моря. Село відноситься до нізкогорним курортам, в 15-и км від міста Рахова - районного центру.

Загальна інформація.

Перша письмова згадка про с. Кваси датується 1684 р Назва села походить від слова “квасна вода”, так на Гуцульщині називають мінеральну воду. У селі дійсно є мінеральні джерела, вода з яких відноситься до типу “Арзні” і “Єсентуки”. Перша водолікарня “Буркут” (ще одна назва мінеральної води серед гуцулів) була побудована в середині ХІХ ст. Секрет мінеральної води полягає в утриманні миш’яку. Саме цей елемент в поєднанні з вуглекислотою (вода газована природним шляхом) дозволяє лікувати захворювання опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи. І не треба лякатися миш’яку у воді – природа точно відміряла всі компоненти в необхідних пропорціях.

Пам’ятки. У селі постійно розвивається і поліпшується інфраструктура, є цікаві пам’ятки архітектури, туристичні маршрути. Так, в Квасах з 1780 стоїть дерев’яна Преображенська (Петропавлівська) церква; є Краєзнавчий музей в Ясіні. Через село проходять марковані турмаршрути на гори Говерла, Близниця, Петрос.

Селище Кваси пропонує незабутній відпочинок мальовничому куточку Карпат – селищі Кваси, Рахівського району, Закарпатської області на березі р. Чорна Тиса на висоті 550м над рівнем моря, в 15 км. від районного центру міста Рахів та у 28 км. від географічного центру Європи.

У Квасах є свій Краєзнавчий музей.

Також в селі Кваси стоїть дерев’яна Преображенська (Петропавлівська) церква побудована в 1780г.

З боку і ззаду храму і дзвіниці знаходиться пантеон села – сільський цвинтар, яке є своєрідною книгою пам’яті і історії села. У передній частині кладовища в 1905 р встановлено великий бетонний хрест з розп’яттям і написом: “Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, и Твоє воскресіння славимо”.

Перед дзвіницею, з правого боку від храму, під самим парканом, перебувають чотири поховання з трьома залізними надгробними пам’ятками-хрестами з розп’яттям. Очевидно, за походженням це був галичанин або поляк, який втік від переслідування.

За селом в урочищі “Чопаш”, коли то давно був цвинтар, де ховали італійських і австро-угорських робітників, будівельників залізниці в кінці 19 ст. через Кваси до перевалу. На прицерковному кладовищі у верхній частині розташовані майже в ряд 8 могил угорських солдатів, які загинули в боях Другої світової війни, тому що поруч з селом проходили бойові дії (їх поховали в 1944 г.).

В іншому кінці села, в напрямку Білин розташовано ще одне старе кладовище. В основному тут, коли ховали виключно бідних, тому що за місце не треба було платити, а також самогубців. На цьому кладовищі знаходиться і братська могила сечовик.

В урочищі Тростянець-забирай, у правій його частині, знаходилося колись єврейське кладовище-ТЕМЄТ. Але, на жаль, уже в 50-х роках його було повністю знищено.

Гора Петрос – одна з найвищих вершин Чорногірського хребта в Карпатах, знаходиться на північно-західному кінці хребта між гір Шешул і Говерла у Закарпатській області. Висота – 2020 м.над рівнем моря. Петрос друга за величиною гора після Говерли. Західний і південно-західний схили круті з численними кам’яними розсипами, північний і північно-східний – урвисті, зі скельними виступами. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Покритий переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоти 1530-1600 м). Взимку досить часто бувають снігові лавини. Є туристський притулок на південних схилах нижче полонини Рогнєска.

Сходження на неї краще починати з села Кваси – 15 км від Ясіня. З цього боку підйом пологий, і заблукає складно. Види з Петроса майже такі ж, як з Говерли. Особливо добре виглядає головний хребта Чорногора, який можемо спостерігати по всій його довжині – від Говерли до Попа Івана. Чіткіше, ніж з Говерли, видно Близницю і за нею – ряд полонин хребта Свидовець. Вся гора вкрита густим туманом, і при негоді потрапити на вершину навряд чи вдасться.

Як дістатися. Від Квасов до райцентру – Рахова – 15 км по звивистій гірській дорозі. Дістатися до Квасів можна також поїздом Львів – Рахів, дизелем Івано-Франківськ – Рахів, можна доїхати і на автобусі.

Туристичні об'єкти: Кваси
  • Мінеральне джерело
    пам'ятник природи
    Close
    Мінеральне джерело
    пам'ятник природи

    Один з мінеральних джерел води “Буркут”, в честь яких с. Кваси отримало свою назву. “Квасний” водою на Гуцульщині називають мінеральну воду з високим ступенем природної газованої. Тільки в Квасах на території України зустрічається подібна вуглекисла миш’яковиста мінеральна вода, що відноситься до типу “Арзні” і “Єсентуки”. Цілющі властивості води позитивно впливають на відновлення опорно-рухового апарату, покращують обмін речовин, виводять з організму радіонукліди і зайві солі.

Готелі та котеджі у : Кваси

Черговий робот не виявив готелів / котеджів в цьому місці!