Перейти до вмісту

Кам’янець-Подільський

Місто-музей Кам'янець-Подільський - один з найпопулярніших туристичних центрів України, третій за кількістю архітектурних пам'яток.

Загальна інформація.

Кам’янець-Подільський знаходиться в південній частині Хмельницької області в долині Смотрич. Сучасне місто – це другий за величиною промисловий центр в області після Хмельницького.

Кам’янець-Подільський – це місто-музей. Стара частина міста є історико-архітектурним заповідником, який постійно відвідує множествотурістов. Тут знаходиться музей-заповідник, картинна галерея, планетарій.

Вперше згадується Кам’янець-Подільський у 1062 році. У різний час належав Галицько-Волинського князівства, Литві, Польщі, Туреччини та Російської Імперії. За час існування зазнав безліч руйнувань і перебудов, завдяки чому знайшов неповторну архітектурну еклектичність, яка, однак, є зразком єдиного історичного цілого.

Кам’янець-Подільський (іноді його називають просто Кам’янець) так і перекладається – “камінь на кордоні”. У місті багато храмів. І у кожного своя легенда. Наприклад в Домініканському Кастелі є тріумфальна арка. Якщо людина, проходячи через неї доторкнеться до стіни, то згідно повір’ям у нього виповниться будь-яке бажання. Це перевіряли на собі ще польські королі. Є в місті три знаменитих моста. Перший відомий тим, що обома частинами стоїть на правому березі. Так хитро річка робить петлю. Другий називають “мостом розбите кохання”. Третій міст простягся над знаменитим кам’яним каньйоном річки Смотрич. Це місце номінується в список найвідоміших пам’ятників природного зотчества.

На території міста Кам’янець-Подільський більше 150 цінних пам’яток історії та культури. Серед них:

  • Фортеця (XII ст.)
  • Миколаївська церква (XIII ст.)
  • Петропавлівська церква (XVI ст.)
  • Хрестовоздвиженська церква (XVIII ст.)
  • Комплекси споруд францисканського монастиря (XVII-XVIII ст.)
  • Петропавлівський кафедральний костел (XVI-XVIII ст.)

На території Кам’янця знаходиться ботанічний сад який налічує понад 500 видів рослин. На лівому березі р. Смотрич знаходиться парк.

В середні віки місто Кам’янець-Подільський був справжньою фортецею, що мала дві однаково потужних групи фортифікацій: міські укріплення та замок (Стару фортецю).

Старе місто розташоване на скелях, в місці, де річка Смотрич робить велику петлю. Обнесений стінами з бійницями, оборонними вежами і бастіонами. Головний в’їзд з Міськими воротами (XVI-XVII ст.) І Замковим мостом (VXII ст.) Прикриває Стара фортеця (XI-XII ст.), Яка в XVII ст. була доповнена бастіонної системою (Нова фортеця). На території працює музей.

Туристичні об'єкти: Кам’янець-Подільський
  • Стара фортеця (замок)
    фортифікаційна споруда, XI-XVIII ст.
    Close
    Стара фортеця (замок)
    фортифікаційна споруда, XI-XVIII ст.

    Стара фортеця Кам’янця-Подільського – один з найвидатніших пам’яток фортифікаційного мистецтва України. Входить до складу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Зараз частіше вживається назва “Старий замок”, хоча формально ця фортеця була замком (резиденцією феодала) лише на самому початку свого існування, при князях Корятовичах (Корятовича). Потужний оборонний вузол на в’їзді в місто по головній дорозі через міст над вузьким перешийком каньйону Смотрича був споруджений в XVI в. на основі давньоруських укріплень XI-XII ст. Стара фортеця складається з 11 веж: Папська (Кармалюкова), Ковпак, Тенчінскяа, Ляшская (Білла), Денна, Нова (Велика) Західна, Мала Західна, Рожанка, Комендантська, Лянцкоронскяа вежа, Нова Східна. Вежі з’єднані оборонними стінами, на території розташовані казарми і облоговий колодязь. Найдавніша з веж – Денна (можливо, побудована на фундаментах римських укріплень). У XVII ст. були прибудовані земляні бастіони Нової фортеці, яка ефективніше протистояла вогню артилерії. Міць кам’янецьких укріплень вражала сучасників. Крилатою стала фраза турецького хана Османа, який 1621 р підійшов до стін фортеці і запитав, хто так її так зміцнив. “Сам Бог”, – відповіли хану. “Тоді нехай Бог її і бере”, – відповів Осман, відводячи свої війська. Однак в 1672 р Кам’янець-Подільський все-таки був узятий приступом турецькою армією султана Магомета IV і козаками П. Дорошенка. У західному бастіоні фортеці реконструйована сцена оборони, якою керував М. Потоцький і під час якої загинув М. Володієвський. З Старої фортеці тричі втікав з укладення народний герой Устим Кармалюк. Папська вежа, в якій він утримувався, з тих пір носить його ім’я, в ній влаштована експозиція. У східному бастіоні розміщено експозицію легкого метальної зброї. Проводяться нічні екскурсії. Стара фортеця часто служить декораціями численних фестивалів та історичних реконструкцій.

  • Петропавлівський кафедральний костел
    культова споруда, XIV-XVI ст.
    Close
    Петропавлівський кафедральний костел
    культова споруда, XIV-XVI ст.

    Кафедральний костел Петра і Павла – головна культова споруда Старого міста. Петропавлівський костел побудований чернечим орденом домініканців, які з’явилися в Кам’янці-Подільському в XIV в. Споруду мурованого костелу в 1502-17 рр. приписують єпископові Я. Бучацькому. Під час турецького панування (1672-99 рр.) Храм використовувався в якості головної мечеті, до нього був прибудований 36-метровий мінарет. Після повернення поляків, згідно з мирним договором, мінарет був збережений, але зверху була встановлена ​​позолочена статуя Мадонни. Тепер Петропавлівський кафедральний костел в Кам’янці-Подільському – єдиний в світі християнський храм з мінаретом. У ньому зберігається чудове скульптурний надгробок 21-річної Лаури Пшездецької роботи В. Бродського (1874 г.). Під час кінної прогулянки дівчина впала з коня, зламала хребет і померла. За два роки на замовлення невтішних батьків скульптор створив з мармуру шедевр: красуня з тінню посмішки на обличчі виглядає сплячою, але скорботний ангел вже опустив згаслий факел, а недочитаному книга відкрита на 21-й сторінці. Скульптуру часто називають “Сплячої царівною”. У двір Петропавлівського костелу веде пишна Тріумфальна арка (1781 г.) в честь приїзду останнього польського короля Станіслава Августа. Екскурсії проводяться у вільний від богослужінь час.

  • Вежа Стефана Баторія (Кушнірська)
    фортифікаційна споруда, 1564-85 рр.
    Close
    Вежа Стефана Баторія (Кушнірська)
    фортифікаційна споруда, 1564-85 рр.

    Семи ярусна вежа Стефана Баторія – найбільше оборонна споруда фортифікаційної системи Кам’янця-Подільського. Є верхньою частиною комплексу Польської брами – одного з трьох в’їздів в Старе місто. Мала велике фортифікаційне значення, тому що пологий берег річки Смотрич в цьому місці полегшував ворогам штурм. Вежа на місці стародавніх міських воріт була побудована в 1564-85 рр. на кошти польського короля Стефана Баторія, за що і отримала його ім’я. Після ремонту вежі в XVII в. ремісничим цехом кушнірів її також стали називати Кушнірською (Кушнірської). За легендою, в 1711 р під час відвідин Кам’янця-Подільського у російського царя Петра I, який проходив через ворота вежі, з його голови вітром зірвало капелюх, після чого вежу стали називати Вітряна брама. У 1780-х рр., За часів короля Станіслава Августа, комендант Кам’янець-Подільської фортеці Ян де Вітте добудував вежу до семи ярусів і прилаштував прямокутний корпус. Збереглися багато елементів декору.

  • Домініканський монастир
    культова споруда, XV-XVII ст.
    Close
    Домініканський монастир
    культова споруда, XV-XVII ст.

    Домініканський костел Св. Миколая, розташований в найвищій точці Старого міста, вважається одним з найдавніших храмів Кам’янця-Подільського. Оспіваний поетами як “Перлина Поділля”, найпрекрасніший храм краю. Вперше монастир домініканців в Кам’янці-Подільському згадується в 1372 р Костел був дерев’яним, і в 1420 році він згорів дотла. Нове життя монастирю в XVI в. дав рід Потоцьких, які опікувалися доминиканцам. За часів турецького панування костел перебудували під мечеть на честь улюбленої дружини султана Хасекі – Рабії Гюль-Нуш. У ньому встановили білокам’яний мусульманський амвон, що зберігся до наших днів. Повна реставрація костьолу Св. Миколая була закінчена в 1754 р на кошти М. Ф. Потоцького. На фасаді можна бачити герб “Пилява” роду Потоцьких і скульптуру “Пес з факелом” (домініканці називали себе “пси Господні”). Зліва до костелу прибудований двоповерховий будинок, в якому жив Потоцький. В даний час належить католицькому ордену Паулінів (Братство Св. Павла Першого Пустельника), триває реставрація.

  • Ратуша
    пам'ятник архітектури, XIV-XVIII ст.
    Close
    Ратуша
    пам'ятник архітектури, XIV-XVIII ст.

    Будівля польського магістрату було побудовано в центрі Кам’янця-Подільського після надання місту Магдебурзького права в 1374 р Ратуша Кам’янця-Подільського вважається найстарішою в Україні. Це основне громадянське споруда Старого міста. Складається з двоповерхового будинку ради та восьми ярусної годинникової вежі. Спочатку будівля була готичним, але з часом на нього нашарувалися найрізноманітніші архітектурні стилі. У розчищеної частини багаторівневих підвалів відкритий музей “Суд середньовічного Кам’янця” з експозицією знарядь тортур. На першому поверсі розташовано недороге кафе “Ратуша”. На другому поверсі розміщений Музей історії магдебурзького права і Музей грошей.

  • Костел Св. Миколая (Вірменський собор)
    культова споруда, XV-XVIII ст.
    Close
    Костел Св. Миколая (Вірменський собор)
    культова споруда, XV-XVIII ст.

    Руїни величезного Вірменського собору Св. Миколая навіть в нинішньому стані вражають витонченістю фрагментів огорожі і монументальністю збереглася дзвіниці. Храм розташований в центрі кварталу, де з XIV в. жили кам’янець-подільські вірмени. Перша дерев’яна вірменська церква була побудована в 1395 р, а в камені її відбудували в 1495 р Споруджена в 1555 р дзвіниця з бійницями і чотирма оглядовими вежами нагорі схожа на оборонну вежу. Після турецької окупації Кам’янця-Подільського храм відновили тільки в 1767 р – вже як католицький костел. Це був величний храм візантійської архітектури з восьмигранним куполом і критими галереями по периметру. У 1930-х рр. храм був підірваний. Зараз в збереженої дзвіниці розміщена маленька каплиця, в якій користуються парафіяни Вірменської апостольської церкви. Планується відновлення собору.

  • Польські ворота
    фортифікаційна споруда,1548-61 рр.
    Close
    Польські ворота
    фортифікаційна споруда,1548-61 рр.

    Польські ворота (брама) – унікальна гідротехнічна фортифікаційна споруда в Кам’янці-Подільському, що служило одночасно міськими воротами, оборонною вежею та греблею. У будівництві брав участь відомий військовий інженер І. ​​Претвич, який в той час проводив реконструкцію Кам’янець-Подільської фортеці. Комплекс Польської брами складався з п’яти веж по обидва боки річки Смотрич і стіни-дамби, яка перетинала каньйон. У звичайний час дамба тримала високий рівень води на річці вище міста. У разі небезпеки вода через шлюзи запускалася в каньйон, який був замкнений розташованими нижче за течією Російськими воротами, і рівень річки піднімався, створюючи водну перешкоду нападаючим. До кін. XVII ст. часті повені зруйнували дамбу, але Надврантная, Наскальна, Прибережна вежі і Барбакан збереглися до наших днів. У XIX ст. їх передали ковалям, і з тих пір їх називають ковальських вежами. На іншому березі річки видно Настінна башта, яка перебуває зараз на приватній території. Від Польської брами можна піднятися до Петропавлівського костелу по сходи Фаренгольца.

  • Тринітарський костел
    культова споруда, 1750-80 рр.
    Close
    Тринітарський костел
    культова споруда, 1750-80 рр.

    Трінітарський костел в Кам’янці-Подільському заснований в XVIII в. монахами ордена тринітаріїв, які спеціалізувалися на викуп невільників з турецького полону. Храм виконаний в стилі бароко. Привертає увагу головний фасад, якому надають стрункість пілястри тосканського ордеру. Фасад завершено фронтоном, прикрашеним скульптурами і вазами. Костел обгороджений кам’яною стіною. Ворота прикрашені статуями Жана де Мата і Фелікса Валуа – засновників Тринітарського чернечого ордену. Сходи, що ведуть до воріт, огороджені парапетом, на якому встановлена ​​статуя Діви Марії. Після Другої світової війни в Трінітарський костел розмістилися фонди Хмельницького обласного державного архіву. Зараз це греко-католицька церква св. Йосафата.

  • Подільські Товтри
    пам'ятник природи
    Close
    Подільські Товтри
    пам'ятник природи

    Національний природний парк “Подільські Товтри” (Товтри) з адміністративним центром у м Кам’янець-Подільський створений в 1996 р для збереження унікальних природних ландшафтів Поділля. Товтри (Товтри) – це місцева назва скелястої дугоподібної гряди, висота якої в межах парку сягає 401 м над рівнем моря. Гряда є залишками стародавнього бар’єрного рифа, який сформувався 15-25 млн. Років тому в прибережній зоні миоценового моря. Мікроклімат Кам’янецького Придністров’я формується Товтровим кряжем та каньйонами Дністра і його приток, тому тут існують особливі умови для збереження рідкісних i реліктових рослин, серед яких більшість лікарських. В межах парку є безліч печер, найвідоміша з яких – Атлантида (с. Завального). Є великий запас мінеральних вод. Один з найцікавіших тур маршрутів проходить від с. Вербка через Вербецького Товтри до Кармалюковою горе.

  • Миколаївська церква
    культова споруда, 1398 р.
    Close
    Миколаївська церква
    культова споруда, 1398 р.

    Миколаївська церква – єдина споруда в Старому місті, яке дійшло до нас з XIV в. практично в первісному вигляді. Її побудували вірменські поселенці під керівництвом С. Котлубея в 1398 року на основі більш давнього храму. Товщина стін цього присадкуватого храму оборонного типу сягає півтора метра! Суворий образ доповнюють маленькі віконця-бійниці і потужні контрфорси, що підпирають стіни. В один з контрфорсів вмонтований традиційний вірменський кам’яний хрест-хачкар Будівля позбавлене декору як зовні, так і всередині. Ремонти проводилися в 1544, 1701, 1804 рр. В кін. XVIII ст. до західного фасаду було прибудовано дзвіницю.

  • Вірменський колодязь
    пам'ятник архітектури,1638 р.
    Close
    Вірменський колодязь
    пам'ятник архітектури,1638 р.

    Масивний восьмикутний павільйон біля ратуші на Польському Ринку Кам’янця-Подільського зведений над Вірменським колодязем, який був відкритий в 1638 р Колодязь глибиною 55 м (за іншими даними – 40 м) прорубали в суцільний скельній породі за розпорядженням польського короля Владислава IV Вази. Він повинен був стати основним джерелом питної води для жителів міста. За легендою, будівництво велося на залишки розкрадених кошти, які заповідав на будівництво міського водогону багатий вірменський купець Нарзес. Однак вода в колодязі виявилася солоною, її визнали непридатною для пиття. За це Вірменський колодязь жартома прозвали “пам’ятником корупції”. Довгий час павільйон колодязя використовували як склад. Зараз це виставковий зал.

  • Хрестовоздвиженська церква
    культова споруда, XVIIІ ст.
    Close
    Хрестовоздвиженська церква
    культова споруда, XVIIІ ст.

    Дерев’яна Хрестовоздвиженська церква з дзвіницею знаходиться в передмісті Карвасари міста Кам’янця-Подільського на вузькій прибережній смузі р. Смотрич, під стінами Старого замку. Побудована в XVIIІ ст. на місці храму, що існував в XVII в. Фундамент церкви складний з каменю-вапняку. Сама церква – трьох зрубна, одноглавая з ганком і ризницею з північного боку і прибудованої з заходу дзвіницею. Хрестовоздвиженська церква є яскравим твором подільської школи народного дерев’яного зодчества.

  • Собор Олександра Невського
    культова споруда,1893 р.
    Close
    Собор Олександра Невського
    культова споруда,1893 р.

    Величний собор Олександра Невського – головний православний храм Кам’янця-Подільського. Собор в неовізантійському стилі побудований в 1893 р в честь 100-річчя приєднання Поділля до Росії. Храм будувався на народні кошти, зібрані Олександро-Невським опікунством. Спорудження вражало величчю і було одним з найкрасивіших храмів Кам’янця-Подільського. Олександро-Невський собор мав великий головний купол і чотири напів-купола з боків, над західним входом була розташована невелика дзвіниця. Головний вівтар собору був присвячений Св. Олександра Невського, на згадку Олександра III, південний вівтар носив ім’я Св. Великомучениці Катерини, покровительки Катерини II, а північний – Св. Миколая. Приміщення церкви обігріваються паровим опаленням. Олександро-Невський собор був зруйнований в роки радянської влади, але недавно відновлений.

  • Троїцька церква
    культова споруда, XVI-XX ст.
    Close
    Троїцька церква
    культова споруда, XVI-XX ст.

    Греко-католицький монастир Святої Трійці в Кам’янці-Подільському заснований в 1722 р монахами-василіанами. Вперше ж православна Троїцька церква згадується в 1582 г. Не виключено, що на цьому місці існував давніший храм XIII-XIV ст. За часів турецького панування церква була перетворена на мечеть, а після відходу турків вона перейшла до греко-католикам і стала соборною. Після приєднання Поділля до Російської імперії все уніатські монастирі були передані православним. У 1836 р до монастирського корпусу був прибудований двоповерховий кам’яний флігель з теплою церквою Антонія і Феодосія Печерських, а в 1855 році була закінчена реконструкція Троїцької церкви з наданням їй православних форм. У радянські часи храм був повністю зруйнований. В останні роки Троїцька церква була відновлена ​​на розчищених фундаментах силами ченців-василіан.

  • Російські ворота
    фортифікаційна споруда, XVI-XVII ст.
    Close
    Російські ворота
    фортифікаційна споруда, XVI-XVII ст.

    Російські ворота (Руська брама) – унікальне гідротехнічна фортифікаційна споруда Кам’янця-Подільського, яке становило разом з польськими воротами систему для затоплення каньйону річки Смотрич в разі небезпеки. Будівництво почалося приблизно в 1527 р Ансамбль Руської брами складався з 8 башт, барбакана і сполучали їх оборонних стін протяжністю 230 м, які повністю перетинали каньйон шириною 90 м. У місці перетину русла річки в стіні були шлюзи. У XVI-XVII ст. в результаті частих повеней прибережні зміцнення Руської брами почали руйнуватися, і до кін. XVII – поч. XVIII ст. обрушилися чотири вежі. Збереглася Годинна, Надбрамна, прівратную, Прибережна вежі і Барбакан. В даний час проведена реставрація. Частина приміщень Руської брами використовується як творча майстерня гончарів, планується створення культурно-ремісничого центру.

  • Георгіївська церква
    палац / садиба, 1851-61 рр
    Close
    Георгіївська церква
    палац / садиба, 1851-61 рр

    Церква Св. Георгія на Польських фільварках була зведена у другій половині XIX ст. Виконана в стилі давньоруських культових споруд і характеру для російсько-візантійського напряму в архітектурі XIX ст. Розташування нового православного храму в Кам’янці-Подільському було вибрано таким чином, щоб парафіяни католицького Петропавлівського кафедрального костелу, виходячи зі свого храму, крізь дверний отвір бачили в перспективі православну церкву. Будівництво Георгіївського храму почалося під наглядом єпархіального архітектора А. Островського, а в 1854 р нагляд взяли на себе архітектор Н. Кулаковський та подільський губернський архітектор М. Корчевський. В ансамблі міського пейзажу церква чітко виділяється білосніжними стінами і блакитно-синіми куполами.

  • Казарми фортеці
    фортифікаційна споруда, 1788-91 рр.
    Close
    Казарми фортеці
    фортифікаційна споруда, 1788-91 рр.

    Значний комплекс будівель казарм Кам’янець-Подільської фортеці особливо ефектно виглядає з протилежного боку каньйону Смотрича – з пішохідного моста або від Покровської церкви, що в дендропарку. Спроектовані для розміщення військового гарнізону комендантом кам’янецької фортеці Я. де Вітте, побудовані в кін. XVIII ст. арх. С. Завадським. З боку річки будівля виглядає як фортеця завдяки потужним підпірною стінах і вікнах-бійниць. Тут служили російський письменник і поет К. Батюшков, декабрист і герой Бородіно В. Раєвський, вчений-лексикограф В. Даль, письменник М. Булгаков. В радянські часи в будівлях казарм знаходиться тютюнова фабрика. Зараз комплекс в занедбаному стані.

Готелі та котеджі у : Кам’янець-Подільський

Черговий робот не виявив готелів / котеджів в цьому місці!