Перейти до вмісту

Івано-Франківськ

Місто Івано-Франківськ - один з найбільш туристично привабливих обласних центрів України, прозваний "маленьким Львовом" за історичну атмосферу і оригінальну архітектуру. Сучасний центр Прикарпаття в межах історичної Галичини.

Загальна інформація.

Івано-Франківськ – адміністративний центр Івано-Франківської області, значний економічний і культурний центр на заході України. До 1962 р називався Станіславів, але з нагоди 300-річного ювілею був перейменований в Івано-Франківськ – городобластного підпорядкування з включенням в його околиці таких населених пунктів: Вовчинець, Крихівці, Микитинці, Угорники, Хриплин.

На території двох старовинних сіл Заболоття та Княгинин між річками Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська в середині XVII ст. було побудовано фортифікаційна споруда. На даній території магнат Андрій Потоцький заснував місто Станиславів, який назвав на честь свого молодшого сина. В цьому ж році місто отримало Магдебурзьке право, тобто населенню дозволялося створити свої органи самоврядування, цехи і майстерні, сповідувати свою релігію. Через деякий час після заснування міста, під керівництвом французького інженера-фортифікатора Франсуа Корассіні з міста Авіньйон почалося будівництво потужної шестикутної фортеці з бастіонами.

У 1663 р польський король Ян Казимир юридично підтвердив статус міста Станіславова (Івонн-Франківськ) дароване Магдебурзьким правом і запевнив герб міста у вигляді відкритих воріт з трьома вежами та хрестом в створі воріт. У 1665 р було побудовано дерев’яне приміщення Вірменська походження. Через рік в місті було побудовано першу дерев’яну міську ратушу. Населення міста різко зросло після приходу ВІРМА, які взяли греко-католицьке віросповідання. У 1672 р був побудований палац Потоцьких і закладений парафіяльний костел, який через деякий час був побудований Ф. Корассіні та французьким архітектором К. Беное в українському стилі, обидва пам’ятники збереглися до наших днів.

За Першому розділу Польщі 1772 року місто відійшло до імперії Габсбургів (з 1804 – Австрійської імперії, з 1867 р – Австро-Угорщини). У 1790 р прокладено першу шосейну дорогу Стрий – Станіславів (Івано-Франківськ) – Коломия – Кути.

Громадське життя міста сколихнула революція 1848 р У Станиславові (Івонн-Франківську) був створений «Руську раду» (поряд з польським), організований загін Національної гвардії, почала виходити перша газета. У новостворений парламент були обрані депутати-українці. Друга половина XIX ст. відзначена швидким розвитком промислових відносин, створенням підприємств. Чималий поштовх цьому дало прокладення залізниці. 1 вересня 1866 року в місто урочисто прибув перший поїзд з залізничної лінії Львів-Чернівці. З тих часів беруть початок паровозоремонтний завод, лікеро-горілчане об’єднання.

У 1884 р відомий громадський діяч і письменниця Наталя Кобринська провела в місті Івон-Франківськ установчі збори «Товариства руських жінок» (пізніша назва – «Союз українок»). Цим був покладений початок організованому жіночому рухові в Україні.

Туристичні об'єкти: Івано-Франківськ
  • Колегіальний костел (Художній музей)
    культова споруда, 1672-1703 гг.
    Close
    Колегіальний костел (Художній музей)
    культова споруда, 1672-1703 гг.

    Колегіальний (фарний) костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії – один з найцінніших архітектурних і духовних пам’яток Івано-Франківська. Арх. Ф. Корассіні звів його в якості усипальниці родини Потоцьких, що володіли містом в XVII-XVIII ст. (Герб Потоцьких “Пилява” розміщений на висоті другого поверху на східній стіні перед контрфорсами). Тринефна базиліка з трансептом виконана в стилі бароко з елементами ренесансу. В інтер’єрах – фрески А. Фабянского. У XVIII – XIX ст. костел неодноразово добудовувався. У радянські часи храм був закритий, до сих пір в ньому розміщена експозиція Музею мистецтв Прикарпаття. Представлені зразки галицького іконопису, барокова скульптура Гуддера і Пінзеля, творчість класиків західноукраїнського малярства: К. Устиновича, І. Труша, Я. Пстрака, Ю. Данкевича, Е. Кульчицької, а також роботи польських, австрійських, німецьких та італійських майстрів ХVIII-XX ст.

  • Ратуша (Краєзнавчий музей)
    пам'ятник архітектури, 1932 г.
    Close
    Ратуша (Краєзнавчий музей)
    пам'ятник архітектури, 1932 г.

    Конструктивістське будівля ратуші на пл. Ринок – найвідоміший символ Івано-Франківська. На момент споруди в 1932 р це була найвища будівля міста (49,5 м.). Перша дерев’яна ратуша на цьому місці була споруджена незабаром після заснування міста в XVII ст., Проте потім неодноразово перебудовувалася. Найцікавішою з архітектурної точки зору була ратуша австрійських часів, існувала в 1871-1915 рр. У нинішньому вигляді зведена в міжвоєнний період. Монолітні залізобетонні стіни так і не змогли підірвати німецькі окупанти перед відступом в 1944 р У квітні 1990 р над будівлею Івано-Франківської ратуші вперше було піднято національний український прапор. З радянських часів в будівлі розміщено декілька експозицій Краєзнавчого музею: природи, історії, народного мистецтва, археології. Представлені багаті колекції зброї та книг, а також старовинних меблів. Всього – 120 тис. Предметів. Цікавим експонатом є макет старого Станиславова часів Потоцьких. По неділях у вестибюлі проходять зустрічі нумізматів.

  • Кафедральний Воскресенський собор
    культову споруду, 1720-63 гг.
    Close
    Кафедральний Воскресенський собор
    культову споруду, 1720-63 гг.

    Архикафедральний собор Воскресіння Христового – головна греко-католицька святиня Івано-Франківська. Собор був закладений в 1720 р як єзуїтський костел, проте через помилки в конструкції початкове будівлю в 1752 р довелося повністю розібрати і побудувати заново. Все р. XIX ст. храм був переданий греко-католикам і став кафедральним собором. У 1899-90 рр. настоятелем собору служив станіславський єпископ А. Шептицький до свого призначення митрополитом УГКЦ. Воскресенський собор вважається зразком австро-баварської архітектурної школи з чіткими рисами класицизму. У той же час верхівки веж виконані в стилі гуцульської дерев’яної архітектури. В інтер’єрі – великий п’ятиярусний іконостас, виконаний відомими українськими художниками А. Монастирським і М. Сосенко. Поруч збереглася будівля колишнього монастиря єзуїтів з колегіумом, який зараз займає медінститут.

  • Бастіон
    фортифікаційна споруда, XVII в.
    Close
    Бастіон
    фортифікаційна споруда, XVII в.

    Фрагмент оборонного муру з бастіоном – все, що залишилося від стародавніх міських укріплень фортеці Станіславова в сучасному Івано-Франківську. Фортеця була закладена в 1662 р київським воєводою А. Потоцьким за проектом Ф. Корассіні. Перші укріплення були дерев’яними, проте в 1672 р вони допомогли місту витримати турецьку облогу. У 1679-82 рр. Станіславської фортеці значно зміцнили під керівництвом арх. К. Бенуа. З усіх боків місто було оточене оборонними ровами, валами з вісьмома бастіонами і кам’яними кріпосними стінами висотою до 10 м. Укріплення були майже повністю розібрані в XIX в. за наполяганням австрійської влади. В даний час в казематах відреставрованого бастіону розташована галерея “Бастіон” – торгово-розважальний комплекс з терасою для прогулянок, сувенірними крамницями, бутиками, кафе та рестораном. Постійно діє виставка скульптур, картин і фотографій.

  • Вірменська церква
    культова споруда, 1742-62 гг.
    Close
    Вірменська церква
    культова споруда, 1742-62 гг.

    Вірменський костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії більше відомий жителям Івано-Франківська як “блакитна церква”. Найвища будівля з двома вежами в стилі зрілого бароко поряд з ринковою площею побудовано в XVIII в. на місці дерев’яної церкви на честь чудотворної ікони Богородиці (коронована в 1937 р, зараз знаходиться в Польщі). Будівництво почалося після того, як вірменська громада тодішнього Станіславова отримала право на самоврядування. Оскільки коштів на будівництво вірменам не вистачало, господар міста Ю. Потоцький зобов’язав допомагати фінансуванням єврейську громаду, конкурувати з вірменської в торгових справах. Дві реставрації в XIX і XX ст. значно змінили вигляд споруди. В оформленні інтер’єру застосована дерев’яна скульптура, мабуть, роботи майстра М. Полейовського. На стінах фрески, виконані Я. Солецьким. Інтер’єри повністю збереглися в радянські часи завдяки тому, що тут розміщувався музей історії релігії та атеїзму. Зараз це Свято-Покровський собор УАПЦ.

  • Замок Потоцьких
    фортифікаційна споруда, 1672-82 гг.
    Close
    Замок Потоцьких
    фортифікаційна споруда, 1672-82 гг.

    Укріплений палац-замок в Станіславові (Івано-Франківську) був закладений в 1672 р засновником міста, галицьким старостою А. Потоцьким як його резиденції і цитаделі Станиславівської фортеці. До того резиденцією служив дерев’яний мисливський замку його батька С. “Ревера” Потоцького. Першим етапом будівництва керував арх. Ф. Корассіні, а після 1679 року – арх. К. Бенуа. Замок складався з триповерхового палацу, оточеного оборонними валами і бастіонами, бічних службових будівель і парку в центрі замкового двору. Добре збереглася тільки парадна палацова огорожа, що відділяла замок від міста, з в’їзними воротами, прикрашеними лицарськими символами. До палацу Потоцьких бували польський король Ян III Собеський, трансільванський князь Ференц II Ракоці та ін. До нинішнього часу основний комплекс будівель втратив первісний вигляд, оскільки неодноразово перебудовувався і пристосовувався для потреб різних військових відомств. До 2004 року на території розташовувався військовий госпіталь. До останнього часу комплекс знаходився в приватній власності, зараз планується створення музейно-виставкового комплексу. У 2013 р завершилася реставрація в’їзної брами, яким повернули автентичний вигляд. На звороті можна побачити залишки валів і бастіонів, на одному з яких встановлений монумент “Вознесіння” з 3-метровою скульптурою Ісуса Христа (2001 г.).

  • Пам'ятник А. Міцкевичу
    пам'ятник / монумент, 1898 г.
    Close
    Пам'ятник А. Міцкевичу
    пам'ятник / монумент, 1898 г.

    Пам’ятник А. Міцкевичу в Івано-Франківську – один з двох пам’ятників видатному польському поету, встановлених в Україні до сторіччя з дня його народження (другий знаходиться у Львові). Спочатку фігура була витесана з рожевого мармуру, мала висоту 2,3 м. На постаменті по-польськи були вибиті слова: “Адаму Міцкевичу в сторіччя з дня народження – громадяни м Станиславова. 1898 р”. Під час Першої світової війни пам’ятник був пошкоджений. У 1930 р була встановлена ​​нова фігура, на цей раз відлита з бронзи. Польську дошку замінили на нову: “Адам Міцкевич, 1798-1855”. У такому вигляді пам’ятник зберігся до наших днів.

  • Парк Шевченка
    парк, 1946 г.
    Close
    Парк Шевченка
    парк, 1946 г.

    Парк культури і відпочинку ім. Т. Шевченка в Івано-Франківську відкрито в 1946 р на території маєтку барона Ромашкана. Навколо маєтку на площі 22 га була діброва, в якій колись любили полювати Потоцькі. В кінці XIX ст. територію почали окультурювати, проклали алеї, згодом викопали ряд каскадних ставків. У радянській час територію кілька разів перепланували. Тут встановили невелике погруддя Шевченка, який до цих пір є єдиним пам’ятником Кобзарю в Івано-Франківську. Збереглися два ставки. На одному з них, який називають “Лебедине озеро”, створений острівець з будиночком для лебедів і качок (місцеві жителі на вихідних приходять їх підгодувати). Також тут знаходиться парк атракціонів. У 2010 р до дня міста встановлено “Камінь любові”, привезений із Кани, невеликого містечка в Галілеї, де Ісус благословив наречених. За легендою, це місце вважається щасливим для закоханих: тут призначають побачення, освідчуються у коханні і фотографуються в день весілля.

  • Костел Христа Царя
    культова споруда, 1925 г.
    Close
    Костел Христа Царя
    культова споруда, 1925 г.

    Римо-католицький костел Христа Царя в Івано-Франківську розташований в передмісті Горки. Побудований в 1925-39 рр. за проектом арх. С. Треля. У 1961-89 рр. святиня була закрита, використовувалася під склад. У 1989 р майбутній єпископ о. Я. Ольшанський освятив костел. Протягом 1990-99 р.р. храм був відновлений. У костелі встановлено орган.

  • Темпль (Синагога)
    культова споруда, 1899 г.
    Close
    Темпль (Синагога)
    культова споруда, 1899 г.

    Реформаторська синагога була побудована в Івано-Франківську з ініціативи членів суспільства “Громадський прогрес”. Перший камінь був закладений в 1895 р, будівництво тривало чотири роки під керівництвом арх. В. Штясни. Будівля виконана в мавританському стилі з елементами ренесансу. Спочатку по кутах розташовувалися чотири вежі, прикрашені зірками Давида. Під час двох світових воєн будівля постраждала, але була відреставрована. У 1990-х рр. частина приміщень повернули міської іудейській громаді. Поруч у 2003 р встановлено пам’ятник на місці страти 27 українських патріотів, членів ОУН, розстріляних німцями в 1943 р

Тури до: Івано-Франківськ

Черговий робот не виявив турів у це місто!

Готелі та котеджі у : Івано-Франківськ

Черговий робот не виявив готелів / котеджів в цьому місці!