Перейти до вмісту

Хортиця

Хортиця - найбільший острів не тільки на Дніпрі але й найбільший річковий острів у Європі.

Загальна інформація.

Його площа становить – близько 2,5 тисячі гектарів. Розташований він між двома унікальними природними комплексами – порогами Дніпра і плавнями Великого Лугу Запорозького, як-би розділяючи річку на дві великі течії Новий та Старий Дніпро (Річище).

Дивовижний краєвид та славне минуле привертають увагу до Хортиці мешканців міста Запоріжжя, мандрівників з різних куточків України та всього світу. Острів прославлений поетами, художниками, істориками та краєзнавцями.

Хортиця – надзвичайно гарний, мальовничий острів. З обох боків оповитий широким і могутнім Дніпром, обгорнутий високими кам’яними скелями, піщаними берегами, вкритий зеленим лісом і прикрашений яскравими квітами.

Історія острова Хортиця овіяна легендами далекого минулого, щиро оспіваного народом. Ця територія споконвіку була відома людині. Перші мешканці з’явилися на острові вже в епоху палеоліту і мезоліту, про що свідчать окремі місцезнаходження крем’яних виробів цього періоду.

Протягом тисячоліття в урочищах Хортиці жили землеробські племена епохи бронзи (III-II тис. До н.е.), залишивши численні поселення, городище, поховання та культові споруди. У VII ст. до н.е. в цих краях з’являються скіфи.

Їх перебування на Хортиці відмічено археологічними пам’ятками на скелі Совутиній (городище), поселеннями і похоронними комплексами.

Найяскравіші сторінки історії Хортиці пов’язані із запорозьким козацтвом. Перше укріплення козаків побудовано на о. Мала Хортіца Дмитром Вишневецьким у 1556 році. Він здійснював походи на турецькі міста та охороняв кордони Польсько-Литовської держави, межі якої входив і наш край.

У північній частині острова відтворена реконструкція старовинної козацької фортеці XVI-XVIII ст. Січ – обнесене частоколом (засікою) зміцнення – була військово-політичним центром запорізького козацтва, столицею козацьких земель. Острів Хортиця в ті часи був стратегічним пунктом на шляху набігів татар на українські землі, а політичний вплив Польщі, яка контролювала тоді більшу частину України, був тут мінімальним.

Перебування козаків за дніпровськими порогами сприяло заселенню родючих земель та пожвавленню тут господарчої діяльності. В історії козацтва балки, яри і байраки мали певне значення «як пункти поступової колонізації великої, дикої й пустельної степової рівнини: цими угіддями запорозьке військо володіло й промисли свої мало …».

Надалі в різних місцях за порогами Дніпра існувало, змінюючи один одного, 8 фортець, об’єднаних загальним поняттям Січі Запорізької як козацької столиці. Посилення національно-релігійного гніту в Речі Посполитої в кін. XVI ст. перетворило Січ в центр визвольної боротьби українського народу під проводом Б. Хмельницького. В кін. XVIII ст. запорізьке козацтво зазнало утисків з боку російського уряду, і в 1775 р. Запорозька Січ була ліквідована. Реконструкція почалася в 2005 р. Зменшена копія козацької фортеці обнесена ровом, валом і колодним частоколом з кількома вежами. У центрі розташована церква, її оточують службові та господарські споруди, а також житлові будинки (курені).

Великий Луг, який починався з південного краю Хортиці, давав можливість козакам займатись мисливством, рибальством, скотарством та іншими промислами. Сьогодні лише плавні Хортиці нагадують про колишнє багатство Запорозького краю, решта плавнів Великого Лугу зникла під водами Каховського штучного моря в 1955-1957 роках.

З огляду на історичну та природну цінність острова, з 18 вересня 1965 року Хортиця оголошена Державним історико-культурним заповідником, а з 5 квітня 1993 року одержала статус Національного заповідника.

 

Пам’ятки.

Хортицю оточують численні великі та малі острови і скелі, які входять до заповідної території. На північному краю видніються Три стовпи, що складаються з трьох скель: Диван або Крісло Катерини (Катеринин Хрещеник), Середній Стовп та Похилий. Проходи між ними називаються Воротами. Диван Катерини народна легенда пов’язує з ім’ям російської імператриці Катерини II, яка під час подорожі в Херсон в 1787 р. нібито тут затрималася. Ліворуч від Стовпів стоять камені – Два стоги, які трохи схожі на скирти соломи. Зараз частіше можна почути інші назви – Два Брати або Близнюки. З північної сторони Хортиці перед Днєпрогесом лежить Острів Дубовий, який нерідко називають Середнім, Тополиним або Черепахою за його форму.

Острів Хортиця вражає своїми могутніми скелями, які велично виступають в Дніпро. Три найвищі скелі на острові називають Головами: в північній частині Вища, на східному березі – Середня і в плавнях – Нижня.

У найвищій точці острова розташований меморіально-туристичний комплекс “Скіфський стан”, гору вінчає найбільший зі збережених хортицьких курганів “Зорова могила”. На кургані встановлено копію скульптури скіфського воїна. У поч. ХХ ст. на острові Хортиця налічувалося 129 курганів. З 28 могильників, що входили колись в курганну групу “Зорова могила”, збереглося тільки 3. У 2005 р. археологи реконструювали ще 8 курганів, серед яких один досліджений і відновлений, два відновлені на місці зруйнованих, а решта – кургани-макети і святилище Арея. У музеї під відкритим небом зібрано безліч кам’яних артефактів: жорна (символ достатку і плодючості), каток або гарман (пристосування для обмолу зерна), ступи (для штовхання зерна), статуї, антропоморфні стели та ін.

Острів з найдавніших часів був своєрідним духовним центром для народів різних епох. Старовинними місцями культових обрядів і церемоній виступали також і різні природні об’єкти. Таким можна вважати «Чорний камінь» в північній частині Хортиці. Ця велика брила чорного кольору вагою 500-600 кг потрапила на Хортицю з останнім льодовиком, хоча не виключено, що її сюди перевезли давні люди з місця, розташованого в 500 км на північ. Весь камінь покритий лініями, які, безперечно, є справою рук людини. Однак лінії не складаються в якусь єдину схему, у всякому разі, ще ніхто не зміг розшифрувати його зображень і датувати цей феномен.

Балка Костина названа за іменами козаків Шевця і Кості які мали тут свій зимівник. Вона дуже довга і сьогодні можна почути її іншу назву – Тещин Язик. Далі за Костіної видніється балка Липова, яка колись була вкрита віковими липами Навпаки Костіної балки розташований острів Розстебин, названий іменем козацького рибалки Розстеби. Острів, порослий кущами верболозу і осокорняка (друга назва – Вербка), раніше мав значні розміри. З нього можна було також побачити інший острів – Великий Дубовий, який в 1871 році змило великою повінню.

Із західного боку Хортиці розлилися озера Велика та Мала Домаха. Зараз одне озеро називається Кам’яним. Плавневу частина острова перетинає дамба. Насип тягнеться уздовж озер Підкручного, Осокорового, Головківського.

Тут колись проходив залізничну колію з лівого берега на правий. У плавневої частини острова Хортиці розташувався фольклорно-етнографічний кінний театр «Запорізькі козаки», діяльність якого спрямована на збереження і розвиток козацьких традицій. На території діє кафе “Козацька застави” (традиційна українська кухня) з банкетним залом, двома колибами і літніми навісами.

Поруч з театром перебуває музей козацького флоту створений на основі двох старовинних кораблів, піднятих з дна Дніпра в цих місцях. Рішення про закладення верфі на Хортиці було прийнято в 1737 р., в розпал першої російсько-турецької війни, коли російські кораблі не змогли пройти до Чорного моря через дніпровські пороги. Тут велося будівництво дюбель-шлюпок і судів козацького типу – байдаків і човнів, подібних козацьким чайкам, а також бригантин “російського манера”. У 1739 р. на Хортиці базувалося близько 400 кораблів Дніпровської флотилії. Частина з них затонула під час паводку. Збережений на дні під піском корпус козацької чайки був виявлений в 1998 р. і рік потому судно було піднято на поверхню. У 2007 р. підняли виявлену там же бригантину, а пізніше – дюбель-шлюпку, байдак і човен-однодеревку. Знахідки були законсервовані і поміщені в реставраційний елінг, ведуться роботи по відновленню їх зовнішнього вигляду.

Навпроти Громушиної скелі можна побачити в руслі Старого Дніпра острів Байду. Протягом останніх чотирьох століть цей острів неодноразово змінював своє ім’я.

На острові Мала Хортиця були знайдені пам’ятки різних епох – від доби бронзи до періоду козацтва. Рештки укріплення XVI ст., рушниці, шаблі, сокири, наконечники стріл і копій, монети і т.д.

 

 

Готелі та котеджі у : Хортиця

Черговий робот не виявив готелів / котеджів в цьому місці!