Перейти до вмісту

Чернівці

Чернівці часто називають "маленьким Віднем" або навіть "маленьким Парижем" за яскравий архітектурний образ з нальотом австрійської сецесії та французького ар-нуво.

Чернівці центр однойменної області, яка також називається Буковина, розташований в південно-західній частині України, і межує з Молдовою та Румунією. Місто Чернівці також один з головних промислових, туристичних і культурних центрів західної частини України. Перша письмова згадка про Чернівці датується 8 жовтня 1408 р. в Митних уставах молдавського государя О. Доброго.

Територія Чернівців за багато років належала до різних географічних утворень: Буковина, Бессарабія, Покуття, Галичина, Гуцульщина; і до різних держав: Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, Молдовська держава, Турецька імперія, Австро-Угорська імперія (1774-1918), Румунія (1918-1940), СРСР (1940-1991) і Україна.

Чернівці отримали муніципальне право в 1876р. і перший магістрат був обраний в тому ж році.

 

Пам’ятки в місті Чернівці

Місто Чернівці є відомим адміністративним, економічним, науковим, культурним та освітнім центром з унікальним комплексом міської архітектури, пам’ятками мистецтва і природи. Воно налічує понад 600 різноманітних історичних і культурних пам’ятників і меморіалів, 17 з яких охороняються державою.

У той же час місто Чернівці є студентським і придбав високу наукову репутацію. У Чернівцях діють багато культурних та мистецьких закладів: драматичний і ляльковий театри, обласна філармонія, органний зал.

Туристичні об'єкти: Чернівці
  • Резиденція митрополитів (Університет)
    пам'ятник архітектури, 1864-82 рр.
    Close
    Резиденція митрополитів (Університет)
    пам'ятник архітектури, 1864-82 рр.

    Ансамбль колишньої резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації – головна архітектурна пам’ятка Чернівців. Резиденція споруджена за проектом чеського архітектора Й. Главки в 1864-82 рр. для першого митрополита Буковини і Далмації Євгена Гакмана. Зовні вражає багатством оформлення, що поєднує романо-готичні, візантійські, східні, модавскі, народні буковинські та ін. мотиви. Замкнутий компекс за типом монастирського складається з трьох самостійних, але об’єднаних єдиним задумом корпусів: Головного (митрополитства), Семінарського (з церквою Трьох Святителів), Монастирського (Будинок приїжджих). Споруди утворюють просторий внутрішній двір, відділений від вулиці огорожею з монументальними воротами. Серед приміщень виділяється Сіноідальний (Мармуровий) зал Головного корпусу, розписаний художниками Е. Бучевського і Е. Максимовичем. Постраждала від пожежі під час Другої світової війни резиденція митрополитів відреставрована в радянські часи. Зараз в комплексі розміщуються головні корпуси Чернівецького національного університету ім. Федьковича. Поруч – університетський парк з бюстом Й. Главки. Проводяться екскурсії.

  • Миколаївський собор (П'яна церква)
    культова споруда, 1939 р.
    Close
    Миколаївський собор (П'яна церква)
    культова споруда, 1939 р.

    “Нова” російська (тобто русинська – українська) церква Св. Миколи була побудована арх. І. Нанеску за зразком шедевра румунського середньовічного зодчества – королівської церкви середини XIV ст. в Куртя-де-Арджеш. За оригінальні “кручені” куполи прозвана “п’яною церквою”. Зразком при будівництві послужив один із шедеврів румунського середньовічного зодчества – храм сер. XI ст. Куртя-де-Арджеш. За радянських часів Миколаївський храм залишався діючим (це був кафедральний собор і резиденція єпископа), завдяки чому зберігся самобутній інтер’єр.

  • Єзуїтський костел
    культова споруда, 1891-94 рр.
    Close
    Єзуїтський костел
    культова споруда, 1891-94 рр.

    Римо-католицький костел Серця Ісуса в Чернівцях – прекрасний зразок буковинської неоготики. Монастирський комплекс зі струнким костелом споруджений в кін. XIX ст. завдяки клопотанням місіонерів Товариства Ісуса – спадкоємців ордена єзуїтів. Проект в кращих традиціях готичних храмів Європи розробив професор Й. Ляйцнер. У радянські часи в костьолі знаходився архів, а в монастирі – училище мистецтв. Останнім часом відновлені богослужіння, прийнято рішення про повернення храму католицькій громаді Чернівців.

  • Вірменська церква
    культова споруда, 1869-75 рр.
    Close
    Вірменська церква
    культова споруда, 1869-75 рр.

    Спроектований чеським арх. Й. Главкою храм Св. Апостолів Петра і Павла був побудований для вірменської громади міста. В архітектурі вірменської церкви з’єднані риси романського, візантійського і готичного стилів. Чудовий акустичний зал використовується з 1992 р. для концертів класичної та камерної музики. Орган для нього виготовлений чеською фірмою “Rieger-Kloss”.

  • Кафедральний собор Святого Духа
    культова споруда, 1844-64 рр.
    Close
    Кафедральний собор Святого Духа
    культова споруда, 1844-64 рр.

    Кафедральний собор Святого Духа в Чернівцях побудований з ініціативи митрополіта Є. Гакмана (похований в соборі, встановлено пам’ятник). Будівництво велося під наглядом крайового інженера А. Марина і віденського арх. А. Роел. У 1860 р. за проектом арх. Й. Главки було перебудовано фасад храму. Собор виконаний за зразком Ісакіевского собору в Санкт-Петербурзі в неоренесансному стилі. В архітектурної композиції домінує монументальний купол заввишки 46 м. Збереглися фрески XIX ст. роботи віденського живописця К. Йобстом. У радянські часи приміщення використовувалося як склад, потім виставковий зал. У 1989 р. Кафедральний собор Святого Духа повернуто православній громаді Чернівців, проведена реставрація.

  • Ратуша
    пам'ятник архітектури 1847 р.
    Close
    Ратуша
    пам'ятник архітектури 1847 р.

    Зведення Міської ратуші на площі Ринок в 1847 р. закріпило її статус центру Чернівців. Будівництвом чернівецької ратуші керував арх. А. Микулич за участю крайового інженера Марина. В архітектурі будівлі простежуються риси, пов’язані з відходом від принципів класицизму та обігом до італійського Ренесансу: фасад вирішено в класичному стилі, тоді як в часовій вежі проглядаються ренесансні мотиви. Будівля і зараз використовується за призначенням – в ньому засідає Чернівецька міська рада. Фасад прикрашає герб міста. Щодня на 50-метрову годинну вежу по 126 ступеням піднімається сурмач у буковинському народному вбранні і рівно о 12:00 виконує з балкона мелодію з пісні “Марічка” – музичну візитівку Буковини. За попереднім погодженням з Туристичним інформаційним центром Чернівців можливий підйом на оглядовий майданчик, з якого відкривається чудова панорама міста і околиць (групи до 5 чол.). На площу також виходять фасади кількох будинків в австрійському стилі, в яких в XIX ст. розміщувалися кращі готелі міста: “Під Чорним Орлом”, “Золотий Лев” і ін.

  • Музей народної архітектури
    музей, 1977 р.
    Close
    Музей народної архітектури
    музей, 1977 р.

    Чернівецький скансен – один з небагатьох музеїв народної архітектури та побуту в Україні. На території двох експозиційних зон (Хотинщина і Західне Подністров’я) зібрані характерні для сіл цих регіонів дерев’яні житлові та господарські будівлі. Правдоподібно відтворені інтер’єри, в яких виставлені предмети побуту, знаряддя праці, національний одяг і ін. На базі музею проводяться численні тематичні виставки.

  • Музей Івасюка
    музей, 1995 р.
    Close
    Музей Івасюка
    музей, 1995 р.

    Меморіальний музей видатного українського композитора В. Івасюка, основоположника української естрадної музики, автора популярних пісень “Червона рута” та “Водограй”. Музей був відкритий в 1995 р. до 25-річчя пісні “Червона рута” в будинку батьків композитора, де він жив в 1971-72 рр. Збережені інтер’єри кабінету В. Івасюка та його батька – письменника М. Івасюка, кімнати батьків. В експозиції представлено рояль композитора, багато його особистих речей, фотографії, документи.

  • Церква Різдва Богородиці
    культова споруда, 1767 р.
    Close
    Церква Різдва Богородиці
    культова споруда, 1767 р.

    Оборонний храм Різдва Богородиці в Чернівцях побудований на місці старої дерев’яної церкви на території православного чоловічого монастиря Різдва (1712 р.). Церква в стилі бароко використовувалася як фортеця, уздовж другого ярусу проходить бойова галерея. Збереглися фрески XVII ст.

  • Єврейський будинок
    пам'ятник архітектури, 1922-37 рр.
    Close
    Єврейський будинок
    пам'ятник архітектури, 1922-37 рр.

    Колишній Єврейський народний дім розташований на Театральній площі. У поч. XIX ст. євреї становили найбільшу етнічну громаду Чернівців. Як і інші етнічні групи, в австрійські часи вони активно розвивали мережу своїх культурних, освітніх і спортивних товариств, політичних і громадських організацій. Основним місцем зустрічей і проведення різноманітних єврейських культурних і громадських заходів став Єврейський народний дім. Він був побудований в 1908 р. арх. Левандовським. Сьогодні це Палац культури, в якому працюють численні клуби, гуртки, студії. Тут же розташована Єврейська громада імені Штайнбарга, Єврейський громадсько-культурний фонд, музей історії та культури євреїв Буковини. В експозиції – старовинні книги, документи, поштові листівки, предмети релігії та побуту.

  • Церква Св. Параскеви
    культова споруда, 1844-62 рр.
    Close
    Церква Св. Параскеви
    культова споруда, 1844-62 рр.

    Церква Св. Параскеви – перший православний кам’яний храм в Чернівцях. Побудований на місці дерев’яної парафіяльної церкви за проектом арх. А. Павловського. У 1864 р., на третю річницю смерті Т. Шевченка, чернівецькі русини в церкві Св. Параскеви вперше вшанували пам’ять Кобзаря, тим самим усвідомивши себе українцями. У радянські часи тут розміщувався шаховий клуб. Зараз це храм Української Православної церкви Київського Патріархату.

  • Філармонія (Музичне товариство)
    пам'ятник архітектури, 1877 р.
    Close
    Філармонія (Музичне товариство)
    пам'ятник архітектури, 1877 р.

    Суспільство розвитку музичної культури на Буковині було створено в 1862 р., а через 15 років спеціально для нього було споруджено будинок з концертним залом. Проект розробив міський арх. Є. фон Региус, будівництвом керував цісарсько-королівський будівельний радник А. Булірц. Розпис залу виконав відомий віденський художник К. Йобст, який в цей же час розписував резиденцію буковинських митрополитів. У 1940 р. в цьому приміщенні була заснована Чернівецька обласна філармонія, при якій був створений народний хор та концертна бригада.